Давно це було, та все ж викладаю пару своїх віршів (якщо їх так можно назвати)... вибачте, що на іноземній мові

Давно не горит свет в домах
Молчат пустые автострады
На улице безмолвная тишина
Лиш ветер гуляет по крышам
Отражаясь в фонарных лучах
Наверно спишь давно ты...
Брожу по улицам одна-
Мои песни никто не слишит.

Об сырую стену облокотившись
Перебирать буду тихо струны
Так рождаются песни
Так хочется жить
Хмельного пива напившись
В тише слышно эхо луны
Жаль, сейчас мы не вместе
Ты должен это видить

Вот уже и светать начинает
Руки болят от игры
Я играю все тише
И вот уже гитара за спиной
Тихо по асфальту шагаю
Домой еще долго идти
Сонце поднимается выше
Все тяжелей идти одной

****
Твой дом
Иду по улице, вижу твой дом.
Хочу зайти, но нет никого.
Я помню как мы остались вдовоем,
Но ты не дома, ты далеко.
Я не знаю что делать,
Я не знаю куда ити,
Не хочу ничего знать...
Я сбилась с пути!
Я не пойду больше никуда
Не буду дальше искать-
Не в этом смысла
Я поняла, нужно ждать:
Как можно ждать, но не любить?
Как можно ждать не любя?
Я буду не тобою жить...
Буду просто ждать тебя...

****

Не нужные вещи
Дохлая жаба на дороге лежит,
Больше не поскачет и не полетит.
Дохлую жабу домой заберу-
Может кому-нибуть ее подарю?
***
Нету у меня ни собачки, ни кота-
Дома тараканов я завела.
Можно поигратся, можно покормить,
Можно случайно тапком придавить!
***
Утром, идя в школу, я гвоздик нашла
В карман положила и дальше пошла.
Гвоздик я не выкину - он полезный,
Кривой и ржавый, но зато железный!
***
Если вытянуть шнурок - он может пригодится,
Вытянутым шнурком можна удушится!
***
Если дырочка в носке - это вентиляция,
Если дырка в голове - это реалаксация,
Если чертик на столбе - это сфетафор,
Если чертик в голове - это перебор!
***
Ярко книжка горит на костре-
Не нужна больше химия мне,
Что-то холодно мне стало-
Эх, спалю и одеяло!
***
Если долго в носу ковырятся -
До мозгов можна добратся,
Если сопли потекли-
Это все мозги твои!!!
***
Если покантузило тебя-
Значит хорошая конопля,
Если плющит, но не рвет-
Санитар к тебе прийдет!
***
Жолтые стены - чтоб бится головой,
Белые тапки - чтоб обрести покой,
Темные бутылки - для светлого пива,
Черная ручка - для слива!
***
Что-то по небу летят сковородки...
***
Мерзнут на Севере пингвины,
А у нас жиреют свиньи,
Я пенгвинов есть не стану-
Мне вкусней родное сало!!!

аля Блок?

ні, дякю. Іншим разом

Маєте дуже нестандартне мислення Здогадуюсь, що багато хто не розуміє ваших віршів, але не зважайте. Стандарти - не для творчості. Цікаво, чи ви дійсно граєте на гітарі? А на музику вірші покласти вже спробували? Якщо ні - дуже раджу. І ще питання: чому українською вірші не пишите? Склалося враження, що це для вас буде дещо ближче

і на українській пишу просто давно взагалі нічого не писала. Осі вірш на рідній:

*Абстентичний синдром*
В кутку так затишно тепер
Сидіти в лихоманці,
Мій біль зламав мене-
Ще досвіта, ще вранці.
Дрижачі руки на обличчі,
На лиці- гарячі сльози,
Я хочу подивитись тобі в вічі-
Мені не вистачило дози.
Не має, що повенах розігнати,
Немає більше гострих віжчутів,
Та я ще хочу відчувати,
Але тепер, вже ти не захотів.
Які важкі хвилини чекання,
Ще мить- і здается я помру.
Але ж у випадку розчарування-
На себе руки накладу.
Відчуття викликають речовини,
Залежність викликають відчуття,
Тепер бе них- останні хвилини,
Останій жадібний ковток життя,
Життя жалюгідного свого,
Загубленого у хмі щастя.
Все було не так уж і давно,
Мені за це вже і не страшно.
Страшно було у перший раз:
Спивати з губ отруту,
Що добиває мене зараз,
До бажань совоїх прикуту.
Та я про це не шкодуватиму,
не шкодую і не шкодуватиму-
Це найкраща ціна на розплату,
Розплату за щастя, що я колись мала.
Від цих споминім у голові
Мене ще більше лихоманить,
Мабуть, це байдуже тобі,
Та серце в грудях ще бринить
Свої ноти. Останні, печальні.
Мені вже все одно, хто переможе,
Мені ці відчуття тепер незнані,
Мені ніщо не допоможе.
Приємна смерть від кокаїну,
Солодкий присмак на губах,
Що перетворив все на руїни,
Що знищив тебе в моїх руках,
Що раз підніс під саме небо,
А потім кинув вниз на вістря,
Так само підносив і тебе,
Та ти залишився на місці-
На тебе смак цей вже не впливає,
Тобі він щастя свободи ненесе.
Та кожний сам обирає,
Кожен від вибору свого помре.
Всіх перегубить п'янка жадоба
До того, що досі в житті не було.
..............................................................
..............................................................

To: Smertishka
это поярче. тебе писать на украинском надо.

ну це від настрою... отак просто написати вірш для мене складно...

To: Smertishka
+1
Замечательные стихи!