Йде дощ. Я хочу плакати, стонати,
Жалітись, бігти від подій,
Які забрали в мене мати
Й пакунок заповітних мрій.
Йде сніг. Замерзло серце в мене,
Покрилось льодом назавжди,
Я бачу тільке сіре небо,
Я хочу в землю полягти.
Настала ніч. Лежу в могилі,
Огидній, темній та вогкій.
Не розпізнати моє тіло,
Що розклалося на шматки.
Це все життя. Сумная правда,
Це було й буде з кожним з нас.
Не критикуйте мене, люди,
Настане судний день й для вас.