Люди, навіщо дерева рубати?
Тварин убивати та життя зневажати?
Чому же не можна любити, творити
І добрі діла для людей всіх робити?

Набридла мені моя сумна буть,
Ніколи не взнаю у чому ж є суть.
Чому я страждаю, чому я хворію,
чому згіпсували Боги мою мрію?

Чому у мене друзів нема?
Чому уся праця моя задарма?
Чому мене ненавидять всі люди?
Чому це життя моє йде у нікуди?

У мене був батько, була в мене мати.
Полягли у землю, як сніг встиг розстати.
Залишились тільки діти і я,
Та й скоро зів`яне і моє життя.

Кожен думає тільки за себе,
Кожен гребе щастя тільки під себе

Сумний вiршик, але правдивий. Схоже на пiсню.